Праведний закон

нова Конституція України

Дата публікації: 17 вересня, 2017

Основні питання-відповіді

Україна стає президентською республікою. Президент очолює уряд. Посада Прем'єр-міністра скасовуються. Разом з Президентом обирається Віце-президент, який є головою Сенату (спікером) і виконує повноваження Президента в разі його імпічменту, відставки або смерті. Президент не має права розпускати парламент.

Замість Верховної Ради створюється Конгрес - двопалатний парламент, який складається з Палати представників і Сенату. Палата представників складається з депутатів, обраних пропорційно населенню областей, але не більше одного депутата на кожні сто п'ятдесят тисяч населення (разом близько 300 представників). Сенат складається з двох сенаторів від кожної області (разом 50 сенаторів). Загальна кількість депутатів стане на 100 менше, ніж зараз у Верховній Раді.

Партійні списки забороняються. Сенатори і представники обираються народом від округів персонально і не можуть бути включені у виборчі списки партій, блоків чи інших об'єднань.

Прописано механізм відкликання сенаторів і представників з Конгресу.

В Україні діє єдиний Верховний Суд, який складається з не більше як дев'яти суддів (зараз їх 111, а законом дозволено 200). Конституційний Суд ліквідовується, його повноваження переходять до Верховного суду. Конгрес створює нижчі суди, які підпорядковуються Верховному Суду. Встановлюється суд присяжних в усіх справах, крім імпічменту. Судді не мають недоторканності і працюють на своїх посадах, доки поводяться бездоганно. Суддів призначає Президент за погодженням Конгресу. Кількість прокурорів не повинна перевищувати кількості суддів. Генерального прокурора призначає і звільняє Президент за погодженням Конгресу.

Україна стає федерацією. Існуючий стереотип про те, що федералізм несе загрозу територіальній цілісності України - помилковий. Це дасть справжню свободу громадам у вирішенні своїх соціально-економічних, культурних та мовних питань. Їм не доведеться чекати вказівок, грошей і кадрових призначень з Києва. Чому губернатор або голова районного центру повинен призначатися з столиці? Яка ж це демократія? Хіба це справедливо?

Автономна Республіка Крим стає областю. До складу України входять наступні області: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кропивницька, Кримська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська.

Всі області рівні між собою. Кожна область має свої законодавчі, виконавчі і судові органи. Законодавчі акти областей мають відповідати Конституції. В кожній області діє представництво центрального уряду та його військові формування.

Губернатори і глави районних адміністрацій, так само як і мери, обираються народом а не призначаються з Київа.

Значне скорочення депутатського корпусу місцевих рад. Кількість депутатів обласних, районних, міських і селищних рад не повинна перевищувати 1 депутата на кожні 30000 населення, але не повинна бути меншою трьох.

Кожна область має свій власний незалежний від центру бюджет.

Громадяни і підприємці сплачують всього два податки: 5 відсотків з прибутку - до центрального бюджету, і в сумі 10 відсотків з прибутку - до бюджетів області та відповідної територіальної одиниці, де вони знаходяться. Впродовж перших двадцяти років з дня встановлення цієї Конституції заборонено стягувати податки, мита, збори та акцизні збори з підприємств сфери ай-ті технологій, космічної галузі, аграрних та фермерських господарств. Заборонено стягувати податки з тих громадян, які живуть натуральним господарством (годуються з присадибної ділянки та/або паю і не мають інших джерел прибутку).

Вводиться поняття державної зради. Це спричинення війни проти України, приєднання до ворога, подання ворогові допомоги і підтримки.

Президент, Віце-президент та всі вищі державні урядовці України усуваються з посади, коли їх буде засуджено за процедурою імпічменту за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини і провини.

В усіх випадках, окрім державної зради, скоєння тяжкого кримінального злочину і порушення громадського спокою, сенатори і представники мають право недоторканості особи під час перебування на сесіях, а також по дорозі туди і назад.

Це переведена на українську мову Конституція США?

Конституцію США взято за основу. З неї взято все саме найкраще і додано багато корисних для народу і держави положень. Визначено поняття узурпації влади, встановлено правовий статус журналістів, унормовано статус осіб з подвійним громадянством. Україна конституційно стає космічною державою з правом створювати колоніальні поселення за межами Землі, тощо. Застарілі пункти, такі як виборники Президента та інші, не увійшли в цю Конституцію. Також в Конституцію включено "Біль про права" та інші корисні поправки, прийняті врезультаті двовікового американського досвіду конституціоналізму.

Державна мова?

Як і в чинній Конституції США, пункт про державну мову відсутній. Нема статті - нема проблеми, нема приводу політичним партіям будувати свої передвиборчі програми на обіцянках ввести ту або іншу державну мову, нема зручного важеля для розколу суспільства і сепаратизму. Всі мови рівні: українська, російська, кримськотатарська, угорська, польська тощо. Люди завжди знайдуть спільну мову!

Мовне питання повинне визначатися окремим гнучким законом, а не бути жорстко прописаним в Конституції. Хто любить і поважає свою країну, той буде любити та поважати її мову і без Конституції. Українській мові багато віків, а українській Конституції лише 21 рік. Кожна громада повинна мати право на свою культурно-мовну автономію.

Прописана в чинній Конституції України норма про єдину державну мову стала приводом для Росії здійснити анексію Криму. Саме через це на сході України гинуть та отримують поранення наші воїни, серед яких чимало тих, хто розмовляє російською, кримськотатарською, грузинською, азербайджанською та іншими мовами.

Право на зброю?

Так, в Україні кожен дієздатний громадянин, якому виповнилося 18 років, має право на зброю. Народ має право на збройне повстання в разі узурпації влади в країні.

Що буде з "кнопкодавами"?

Голосування сенатором або представником за іншого члена Конгресу прирівнюється до тяжкого злочину і є приводом для його імпічменту.

Конституційна ініціатива

Громадська організація «Від кількості - до якості», виходячи з принципу справедливості, втілюючи віру великого українського Кобзаря про встановлення нового і праведного закону на українській землі, керуючись п.2.2.9. Стату, розробила і винесла на громадське обговорення власну конституційну ініціативу - нову Конституцію для України.

Проект нової Конституції



Преамбула

МИ, НАРОД України, щоб створити досконаліший Союз, установити правосуддя, забезпечити внутрішній спокій, запровадити спільну оборону, сприяти загальному добробуту та убезпечити нам самим і нашим нащадкам блага свободи - видаємо і встановлюємо цю Конституцію для України.


Стаття I


РОЗДІЛ 1

1.1.1. Всі законодавчі права, надані цією Конституцією, повинні належати Конгресу України, який має складатися з Сенату і Палати представників.

РОЗДІЛ 2

1.2.1. Палата представників має складатися з членів, котрих кожні два роки обиратимуть громадяни окремих областей.

1.2.2. Представником не може обиратися той, хто не досягнув віку двадцяти п'яти років і не був сім років громадянином України, а також той, хто не мешкав п'ять років у тій області, де його обиратимуть.

1.2.3. Кількість представників і прямі податки мають розподілятися поміж областями, що увійдуть у цей Союз, відповідно до їхньої людності, фактичний підрахунок якої має проводитися протягом трьох років після першої сесії Конгресу України, а потім кожні наступні десять років у спосіб, установлений законом.

1.2.4. Кількість представників не має перевищувати одного представника на сто п'ятдесят тисяч мешканців, але кожна область повинна мати принаймні одного представника.

1.2.5. Доки не буде підраховано людність, Вінницька область має право обирати 11 представників, Волинська - 7, Дніпропетровська - 22, Донецька - 28, Житомирська - 8, Закарпатська - 8, Запорізька - 12, Івано-Франківська - 9, Київська - 31, Кропивницька - 6, Кримська - 15, Луганська - 15, Львівська - 17, Миколаївська - 8, Одеська - 16, Полтавська - 10, Рівненська - 8, Сумська - 7, Тернопільська - 7, Харківська - 18, Херсонська - 7, Хмельницька - 9, Черкаська - 8, Чернівецька - 6, Чернігівська - 7.

1.2.6. Якщо у представництві якоїсь області виникне вакансія, то органи виконавчої влади цієї області мають видати наказ про вибори на заступництво цієї вакантної посади.

1.2.7. Якщо область визначена законом як окупована територія, то представників від цієї області обирають в сусідній області строком на два роки; проте право голосу на таких виборах мають лише мешканці, біженці та вимушені переселенці з відповідної окупованої області; Конгрес має право спеціальним законом визначати порядок проведення таких виборів;

1.2.8. Палата представників обирає свого спікера та інших урядовців, і тільки їй належить право переслідувати вищих державних урядовців у суді за процедурою імпічменту.

РОЗДІЛ 3

1.3.1. У складі Сенату України має бути по два сенатори від кожної області, обраних людністю останньої на шість років. Кожен сенатор має один голос.

1.3.2. Коли сенатори зберуться після перших виборів, вони мають негайно поділитися на три якомога рівні групи. Сенатори першої групи залишаються на своїх місцях протягом двох років, сенатори другої групи - протягом чотирьох років, і сенатори третьої групи - протягом шести років; таким чином, одна третина сенаторів переобиратиметься кожні два роки. Коли постане вакансія у представництві якоїсь області в Сенаті, орган виконавчої влади цієї області має видати наказ про вибори на цю вакантну посаду. Законодавчі органи області можуть уповноважити орган виконавчої влади вчинити тимчасове призначення, доки вакансія не буде заміщена на загальних виборах відповідно до вказівок законодавчих органів.

1.3.3. Сенатором не може обиратися той, хто не досягнув віку тридцяти років і не був дев'ять років громадянином України, а також той, хто на час обрання не мешкав п'ять років у тій області, де його обиратимуть.

1.3.4. Якщо область визначена законом як окупована територія, то сенаторів від цієї області обирають в сусідній області строком на шість років; проте право голосу на таких виборах мають лише мешканці, біженці та вимушені переселенці з відповідної окупованої області; Конгрес має право спеціальним законом визначати порядок проведення таких виборів;

1.3.5. Віце-президент України має бути головою Сенату, але право голосу він має тільки у тому випадку, коли голоси присутніх поділяються навпіл.

1.3.6. Сенат обирає решту своїх урядовців, а також свого тимчасового голову на час відсутності Віце-президента, або коли Віце-президент виконує обов'язки Президента України.

1.3.7. Тільки Сенатові належить право імпічменту вищих державних урядовців. Коли Сенат засідає з цією метою, сенатори повинні скласти присягу або відповідне запевнення. Коли розглядається справа Президента України, то головувати має голова Верховного Суду. Ніхто не може бути засудженим, якщо за це не подадуть голоси дві третини присутніх сенаторів.

1.3.8. У випадках імпічменту вищих державних урядовців присуд не може перевищувати такого покарання, як усунення з посади і позбавлення права обіймати будь-яку державну чи громадську посаду в Україні, але піддану імпічменту особу не звільняють від обвинувачення, судового розгляду, присуду і кари згідно з законом.

РОЗДІЛ 4

1.4.1. Час, місце і спосіб виборів сенаторів і представників у кожній області визначаються його законодавчими органами, але Конгрес може спеціальним законом повсякчас видавати або змінювати такі приписи, окрім тих, що стосуються місця виборів сенаторів.

1.4.2. Вибори мають відбуватися на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

1.4.3. Ніхто не може бути сенатором, представником у Конгресі, чи обіймати якусь цивільну чи військову посаду в уряді України або в будь-якій області, коли він, склавши раніше присягу як член Конгресу, урядовець України, член законодавчих органів котроїсь області чи виконавчий або судовий урядовець області в тому, що підтримуватиме Конституцію України, потім візьме участь у повстанні або заколоті проти цієї Конституції і подасть допомогу чи підтримку її ворогам. Проте Конгрес може скасувати такі обмеження прав двома третинами голосів у кожній палаті.

1.4.4. Сенатори і представники обираються народом від округів персонально і не можуть бути включені у виборчі списки партій, блоків чи інших об'єднань.

1.4.5. Для відкликання сенатора або представника з Конгресу достатньо голосування однієї третьої виборців від округу, в якому вони обиралися.

1.4.6. Сесії Конгресу мають відбуватися принаймні раз на рік; такі сесії мають відбуватися у перший понеділок грудня, якщо Конгрес спеціальним законом не призначить для цього іншої дати.

РОЗДІЛ 5

1.5.1. Кожна палата має самостійно розв'язувати питання щодо виборів, призначень і вимог до своїх членів; більшість у кожній палаті творить кворум для ведення справ, але і менша кількість має право переносити засідання на інший день і домагатися, щоб відсутні члени відвідували засідання у такий спосіб і під загрозою таких покарань, які визначить кожна палата.

1.5.2. Кожна палата самостійно встановлює правила своїх засідань і має право карати своїх членів за порушення встановлених правил, а також ухвалою більшості в дві третини голосів - виключати члена.

1.5.3. Кожна палата має вести журнал своїх засідань і періодично оприлюднювати його, за винятком тих частин, які, на думку цієї палати, повинні залишатися таємними. Голос кожного члена палати "за" чи "проти" з будь-якого питання повинен записуватися до журналу на вимогу однієї п'ятої присутніх членів.

1.5.4. Під час сесії Конгресу жодна палата без згоди іншої палати не має права відкладати свої засідання довше, ніж на три доби, чи переносити місце своїх засідань звідти, де відбуваються засідання обох палат.

РОЗДІЛ 6

1.6.1. Сенатори і представники за свою службу мають одержувати винагороду, встановлену законом і сплачувану скарбницею України. В усіх випадках, окрім державної зради, скоєння тяжкого кримінального злочину і порушення громадського спокою, сенатори і представники мають право недоторканості особи під час перебування на сесіях, а також по дорозі туди і назад; за все сказане ними у промовах чи в дебатах у своїх палатах, ніхто не має права допитувати їх деінде.

1.6.2. Жоден сенатор чи представник протягом часу, на який його обрано, не може мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку; той, хто обіймає будь-яку посаду в державному апараті України, не може бути членом жодної палати, доки він обіймає цю посаду.

1.6.3. Сенатори і представники голосують особисто. Голосування за іншого сенатора або представника заборонено і прирівнюється до тяжкого злочину.

1.6.4. Сенатори і представники а також інші державні посадовці не можуть бути наділеними надзвичайними повноваженнями.

РОЗДІЛ 7

1.7.1. Всі законопроекти щодо податків має подавати Палата представників; проте Сенат може пропонувати зміни в податкових законопроектах, як і в інших, або погоджуватися на них у тому вигляді, в якому їх подала Палата представників.

1.7.2. Кожен законопроект, ухвалений Палатою представників і Сенатом, доки стане законом, має бути переданий Президентові України; коли Президент схвалює такий закон, він має його підписати, а коли ні, він має повернути його разом із своїми запереченнями до тієї палати, яка подала цей законопроект; ця палата повинна записати до свого журналу заперечення Президента і знов переглянути законопроект. Якщо цей законопроект буде ухвалено і вдруге двома третинами голосів цієї палати, то його разом із запереченнями Президента мають надіслати до другої палати; коли його буде ухвалено двома третинами голосів другої палати, то він набирає чинності закону. Але в усіх таких випадках голоси в обох палатах мають подаватися заявою "так" чи "ні", і прізвища осіб, які голосують за чи проти законопроекту, повинні належно записуватися до журналів обох палат. Якщо Президент не поверне законопроекту протягом десяти календарних днів, відколи йому той вручено, то такий законопроект набирає чинності так само, якби він був підписаний Президентом, окрім тих випадків, коли законопроект не можна повернути через закриття сесії Конгресу; в цих випадках він не стає законом.

1.7.3. Розпорядження, резолюції та ухвали, що потребують згоди Сенату і Палати представників (за винятком питання про закриття сесії), мають подаватися Президентові України і мають бути схвалені ним перед набранням цими актами чинності; коли Президент не схвалить котрийсь з них, то він має бути повторно прийнятий двома третинами голосів Сенату і Палати представників відповідно до правил та обмежень, установлених для ухвалення законопроектів.

РОЗДІЛ 8

1.8.1. Конгресові належить право:

Встановлювати і стягувати податки, мита, збори та акцизні збори; проте всі мита, збори та акцизні збори мають бути однаковими на всій території України; впродовж перших двадцяти років з дня встановлення цієї Конституції податки, мита, збори та акцизні збори не повинні стягуватись з підприємств сфери ай-ті технологій, космічної галузі, аграрних та фермерських господарств незалежно від їх розмірів та форм власності.

1.8.2. Сплачувати борги.

1.8.3. Дбати про спільну оборону і добробут України.

1.8.4. Брати позики ім'ям України.

1.8.5. Регулювати торгівлю з іншими державами, між окремими областями.

1.8.6. Встановлювати єдині правила натуралізації та єдині закони про банкрутство на всій території України.

1.8.7. Карбувати монету, регулювати її вартість і вартість чужоземної валюти, а також встановлювати стандарти ваги і мір.

1.8.8. Установлювати покарання за фальшування державних цінних паперів і грошей, які наразі перебувають в обігу в України.

1.8.9. Створювати поштові відомства і встановлювати поштові сполучення.

1.8.10. Сприяти розвитку науки і корисних мистецтв, забезпечуючи на певний час авторам і винахідникам виняткове право на їхні твори і винаходи.

1.8.11. Створювати колоніальні поселення на інших планетах або їх супутниках, території яких є невід'ємною складовою цього Союзу; дбати про захист і добробут даних поселень.

1.8.12. Створювати суди, підпорядковані Верховному Суду.

1.8.13. Визначати покарання і карати за піратство і злочини, скоєні у відкритому морі і космічному просторі, а також за порушення норм міжнародного права.

1.8.14. Оголошувати війну, видавати каперські свідоцтва і встановлювати правила щодо військової здобичі на суходолі, морі чи в космосі.

1.8.15. Набирати та утримувати військо; проте призначення коштів на це не повинно провадитися на строк понад два роки.

1.8.16. Споряджати та утримувати морський і космічний флот.

1.8.17. Встановлювати правила командування наземним, морським і космічним військом.

1.8.18. Дбати про скликання народної міліції, яка має забезпечувати виконання законів Союзу, поборювати повстання і відбивати напади.

1.8.19. Дбати про створення, озброєння і вишкіл народної міліції, а також керувати тими її частинами, що можуть використовуватися на службі України, зберігаючи за відповідними областями право призначати офіцерів і керівників для вишколу міліції згідно з правилами дисципліни, що їх встановлено Конгресом.

1.8.20. Неподільно виконувати законодавство в усіх випадках в окрузі (площею не більше шістнадцять квадратних кілометрів), що відступлять окремі області і прийме Конгрес як осідок уряду України, і мати таку саме владу в усіх місцях, викуплених за згодою законодавчої влади області, у якій їх розташовано, для створення фортець, складів, арсеналів, доків та інших потрібних споруд.

1.8.21. Видавати усі закони, потрібні і належні для здійснення згаданих вище повноважень і решти повноважень, наданих цією Конституцією урядові України чи будь-якому з його міністерств чи урядовців.

РОЗДІЛ 9

1.9.1. Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія або ідеологія не може бути визнана державою як основна чи обов'язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних або ідеологічних переконань.

1.9.2. Через те, що для захисту вільної держави від зовнішнього агресора і запобігання узурпації влади всередині країни потрібне добре озброєне населення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися. Право мати і носити зброю мають усі дієздатні громадяни, які досягли віку 18 років і не мають психічних розладів або відхилень. Держава дбає про високу культуру і відповідальність громадян в питанні володіння зброєю.

1.9.3. У мирні часи жоден вояк не може квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише згідно з законом, що буде встановлений.

1.9.4. Право народу на недоторканість особи, помешкання, особистих документів і майна не має порушуватися безпідставними обшуками і арештами; ордер на обшук і арешт має видаватися лише із законних причин, засвідчених присягою або доведеними фактами. В таких ордерах треба докладно вказувати місце, де треба провести обшук, осіб, яких треба заарештувати, або речі, які треба вилучити.

1.9.5. Нікого не можна притягати до відповідальності за скоєння тяжкого кримінального злочину чи іншого ганебного вчинку, інакше як за поданням або висновком великого журі присяжних, за винятком злочинів, скоєних особами, які належать до наземних чи морських збройних сил або міліції, коли ці особи перебувають на дійсній службі, під час війни чи іншої громадської небезпеки. Нікого не можна притягати до відповідальності за злочин вдруге; нікого не можна примушувати свідчити проти себе за обвинувачення в будь-якому кримінальному злочині, а також нікого не можна позбавити життя, свободи чи власності без законної процедури. Приватну власність не можна відбирати для громадських потреб без справедливої винагороди.

1.9.6. Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитися як заперечення чи обмеження інших прав, які належать народові.

1.9.7. Повноваження, що не передано цією Конституцією Україні і не заборонено нею окремим областям, належать відповідно областям або народові.

1.9.8. Журналісти або засоби масової інформації, при здійсненні ними своїх професійних обов'язків, є незалежними і недоторканими та не можуть контролюватися урядом чи будь-якими державними установами; проте Конгрес, Президент та Верховний Суд України мають право мати власні засоби масової інформації в кількості не більше трьох. Відповідальність журналістів або засобів масової інформації настає лише в разі свідомої подачі ними неправдивої або викривленої інформації, скоєння тяжкого кримінального злочину чи провини, образи або наклепу. Порушення журналістом професійного Кодексу етики журналіста є ганебним вчинком та є підставою для позбавлення його прес-карти та членства в професійних спілках. Даний Кодекс повинен містити наступні обов'язкові основні положення:
- свобода слова та висловлювань є невід'ємною складовою діяльності журналіста;
- служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста;
- повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду;
- журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування,
пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи;
- несумісним з незалежною професіональною діяльністю журналістів є використання прихованої реклами та одержання винагород за публікації в будь-якій формі, як самими журналістами, так і пов’язаними з ними особами;
- журналіст не розкриває своїх джерел інформації, окрім випадків, передбачених законодавством України;
- незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал а також плагіат є несумісним із званням журналіста. Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам. Журналіст не має права використовувати фінансову інформацію до її оприлюднення з метою власного збагачення;
- даний перелік не є вичерпним.

1.9.9. Цензура заборонена.

1.9.10. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру журналістів здійснює Рада з журналістської етики; дана Рада складається з 16 журналістів, обирається на чотири роки і оновлюються на п'ятдесят відсотків кожні два роки та фінансується засобами масової інформації рівними частинами незалежно від їх розміру, штату або бюджету. Затвердження і внесення змін до Кодексу етики журналістів та призначення членів Ради з журналістської етики здійснює Всеукраїнський з'їзд журналістів - представників засобів масової інформації, який має відбуватися кожні два роки; кожна область надсилає на з'їзд п'ятдесят делегатів, половиною з яких повинні бути молоді журналісти, іншою половиною - найбільш досвідчені та авторитетні журналісти з бездоганною репутацією; з'їзд є повноважним за умов присутності на ньому половини делегатів з щонайменш двох третин областей.

1.9.11. Припинення діяльності засобу масової інформації можливе лише за рішенням колективу відповідного засобу масової інформації або на підставі рішення Верховного Суду за мотивованим поданням Конгресу.

1.9.12. Ні в Україні, ні в жодному іншому місці, що належить до її юрисдикції, не повинні існувати ні рабство, ні торгівля людьми, ні кріпосне право, ні закрите утримання домашньої прислуги, ні насильницькі шлюби, ні примусова праця. Остання припускається лише як покарання за злочин, і в такому випадку винуватець має бути законно засуджений.

1.9.13. Всі особи, народжені чи натуралізовані в Україні і які підлягають її юрисдикції, є громадянами України і області, де вони мешкають. Жодна область не може видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян України. Жодна область не може без законної процедури позбавити когось життя, свободи чи власності і не може позбавити когось, хто підлягає її юрисдикції, рівної охорони законом.

1.9.14. Україна не видає своїх громадян на вимогу урядів іноземних держав а також громадян іноземних країн якщо вони є громадянами України, приймають, поважають і не порушують цю Конституцію; проте Конгрес може приймати індивідуальні рішення стосовно видачі громадян іноземних країн, які перебувають на території України; будь-хто, якщо він є громадянином двох або більше країн, не має право обиратися або займати будь-яку державну посаду в Україні.

1.9.15. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами, підтримує та піклується про свою діаспору, сприяє поверненню громадянства її членам, надає стартові умови та пільги для їх нового гідного життя на Батьківщині. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.

1.9.16. Державні борги, вчинені на підставі законів України, серед них борги для виплати пенсій і винагороди за виконання службових обов'язків у придушенні заколоту чи повстання проти України, чинні і не можуть піддаватися сумнівам. Проте ні Україна, ні будь-яка область не можуть вимагати і не повинні сплачувати борги, вчинені на підтримку заколоту чи повстання проти України, і не повинні виплачувати винагороди за звільнення будь-якого заручника. Всі такі борги, зобов'язання і грошові вимоги вважатимуться за незаконні і нечинні.

1.9.17. Виборче право громадян України не може відбиратися чи обмежуватися Україною або окремими областями на підставі раси, кольору шкіри, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, за мовними ознаками чи релігійних переконань.

1.9.18. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються. Ні політичні партії ні громадські або релігійні організації не можуть мати воєнізованих формувань. Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

1.9.19. Право громадян України голосувати на будь-яких попередніх та інших виборах Президента і Віце-президента, сенатора або представника в Конгресі не повинне заперечуватися чи обмежуватися Україною або окремими областями на підставі неспроможності сплатити будь-який податок.

1.9.20. Право громадян України, які досягли 18 років, голосувати не повинне заперечуватися чи обмежуватися Україною або окремими областями на підставі віку. Право голосу мають усі дієздатні громадяни відповідно до закону, який прийме Конгрес.

1.9.21. Всі кандидати на обираємі посади в органи державної влади чи місцевого самоврядування повинні мати рівні права. Кількість коштів на їхню передвиборчу агітацію а також розміри і кількість носіїв реклами обмежуються законом.

1.9.22. Жоден закон, що передбачає зміну розміру винагороди за службу сенаторів або представників не набере чинності, доки не відбудуться вибори сенаторів і представників.

1.9.23. Закони мають застосовуватися за їх прямим призначенням.

1.9.24. Не можна ухвалювати законопроектів про покарання без суду і видавати законів із зворотною чинністю.

1.9.25. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

1.9.26. Подушний чи інший податок має накладатися лише пропорційно до даних перепису чи підрахунку людності, який проведено у зазначений вище спосіб.

1.9.27. Жодного податку чи мита не можна накладати на речі, що вивозяться з якоїсь області.

1.9.28. З тих громадян, які живуть натуральним господарством (годуються з присадибної ділянки та/або паю, тримають свійських тварин для власного вжитку) та не мають інших джерел прибутку, податки та будь-які інші грошові, негрошові, майнові чи будь-які інші збори не повинні стягуватися ні з них самих, ні з їхньої нерухомості на їхній землі, ні за використання ними їхньої землі. Продаж або реалізація ними вирощеної на їхній землі продукції не вважається джерелом прибутку за умови, якщо вони не є підприємцями і не мають найманих працівників.

1.9.29. Не можна надавати жодної переваги комерційними чи фіскальними приписами портам однієї області перед портами іншої області; так само жодне судно, що прямує до будь-якої області або з цієї області не повинне перевірятися чи сплачувати мито в іншій області.

1.9.30. Виплата грошей зі скарбниці має відбуватися лише на підставі законних асигнувань, а звіт про надходження і витрачання усіх державних коштів має періодично оприлюднюватися.

1.9.31. Україна не надаватиме жодних аристократичних титулів, і жодна особа, яка обіймає платну чи громадську посаду в державному апараті України, не має права без дозволу Конгресу приймати жодного дарунку, винагороди або титулу від будь-якого короля, правителя або чужоземної держави. Заборонено застосовувати владний ресурс в особистих, сімейних, кланових або корпоративних цілях.

РОЗДІЛ 10

1.10.1. Жодна область не має права вступати у будь-яку угоду, союз чи конфедерацію, видавати каперські свідоцтва, карбувати монету, випускати кредитні папери, дозволяти сплачувати борги будь-чим, окрім грошей, ухвалювати законопроекти про покарання без суду, видавати закони із зворотною чинністю або закони, що порушують зобов'язання за контрактами, або ж надавати будь-які аристократичні титули.

1.10.2. Жодна область не має права без дозволу Конгресу накладати збори чи мита на довіз і вивіз, за винятком тих, що конче потрібні для виконання її інспекційних законів; зиск з усіх мит і зборів, накладених будь-якою областю на довіз і вивіз, має передаватися скарбниці України, і всі відповідні закони підлягають перегляду і контролю Конгресом.

1.10.3. Жодна область не має права без згоди Конгресу накладати мита на тоннаж, утримувати військо чи військові судна у мирні часи, вступати у будь-які угоди чи договори з іншими областями або з чужоземними державами, вступати у війну, крім тих випадків, коли на неї вчинено напад, або випадків такої очевидної загрози, що не терпить зволікання.

Стаття II


РОЗДІЛ 1

2.1.1. Виконавча влада належить Президентові України. Президент перебуває на своїй посаді протягом чотирьох років.

2.1.2. Президент України, а так само і Віце-президент обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

2.1.3. Порядок проведення виборів Президента України і Віце-президента встановлюється законом.

2.1.4. Президентом може бути тільки громадянин України за народженням або особа, яка була громадянином України на час ухвалення цієї Конституції. Президентом не може обиратися той, хто не досягнув віку тридцяти п'яти років і не мешкав протягом чотирнадцяти років в Україні.

2.1.5. У випадку усунення Президента з посади або його смерті, зречення чи неспроможності чинити владу і виконувати обов'язки, пов'язані з цією посадою, обов'язки Президента перебирає Віце-президент. У випадку усунення, смерті, зречення чи неспроможності виконувати обов'язки обох, і Президента і Віце-президента, Конгрес може окремим законом призначити одного з вищих державних урядовців заступити Президента, і ця особа має виконувати відповідні обов'язки, доки неспроможність не буде усунуто або буде обрано нового Президента.

2.1.6. Президент має у певний термін одержувати за свою службу винагороду, що не повинна ні зменшуватися, ні збільшуватися протягом терміну, на який його обрано. Президент не повинен протягом цього часу одержувати жодної іншої винагороди від України чи окремої області.

2.1.7. Перед початком виконання своїх обов'язків Президент має скласти таку присягу чи запевнення: "Я урочисто присягаю (запевняю), що буду віддано виконувати обов'язки Президента України і буду щосили зберігати, захищати та обороняти Конституцію України".

2.1.8. Термін служби Президента і Віце-президента закінчується опівдні двадцятого січня, а термін служби сенаторів і представників - опівдні третього січня. В цей же час починаються терміни урядування їхніх наступників. Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і перша сесія має починатися опівдні третього січня, якщо Конгрес не встановить законом іншого дня. Якщо до часу, визначеного для початку урядування Президента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний Віце-президент. Якщо до часу, визначеного для початку урядування, Президента ще не буде обрано або новообраний Президент не задовольнятиме вимогам закону, обов'язки Президента має виконувати Віце-президент, доки Президент не задовольнятиме вимогам закону. Конгрес може спеціальним законом передбачити випадок, коли ні новообраний Президент, ні новообраний Віце-президент не задовольняють вимогам закону, вказавши, хто в такому випадку має виконувати обов'язки Президента, або спосіб, яким має бути обрано особу для виконання цих обов'язків. Така особа повинна відповідно діяти, доки Президент або Віце-президент задовольнятимуть вимогам закону. Конгрес може передбачити спеціальним законом випадок смерті осіб, з-поміж яких Палата представників може обирати Президента, коли до неї переходить це право, а також випадок смерті осіб, з-поміж яких Сенат може обирати Віце-президента, коли до нього переходить це право.

2.1.9. Нікого не можна обирати Президентом України більше, ніж двічі. Той, хто був Президентом чи виконував обов'язки Президента понад два роки протягом терміну, на який іншу особу було обрано Президентом, може бути обраний Президентом тільки один раз.

2.1.10. Жодна особа, яка не задовольняє вимогам Конституції стосовно Президента, не може бути обраною також на Віце-президента України.

2.1.11. У випадку усунення Президента з посади, його смерті або відставки, Президентом стає Віце-президент. У випадку вакантної посади Віце-президента Президент має висунути кандидата на Віце-президента, який обіймає посаду, доки не буде затверджений більшістю голосів обох палат Конгресу. У випадку подання Президентом тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмової заяви про неспроможність виконувати функції та обов'язки Президента і доки він не подасть їм заяву протилежного змісту, такі функції та обов'язки мають виконуватися Віце-президентом як заступником в обов'язках Президента. У випадку подання Віце-президентом і більшістю вищих урядовців органів виконавчої влади або такого іншого органу, який встановлено Конгресом згідно з законом, тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників своєї письмової заяви про неспроможність Президента виконувати свої посадові повноваження та обов'язки, Віце-президент негайно наділяється усіма посадовими повноваженнями та обов'язками як діючий Президент. Згодом, якщо Президент подає тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про хибність думки щодо такої неспроможності, він повертає собі посадові повноваження та обов'язки, хіба що Віце-президент і більшість вищих урядовців або органів виконавчої влади або такого іншого органу, який буде встановлено Конгресом згідно з законом, подадуть протягом чотирьох діб тимчасовому голові Сенату і спікеру Палати представників письмову заяву про неспроможність Президента виконувати свої посадові обов'язки і повноваження. Тоді Конгрес має вирішити цю справу, зібравшись протягом сорока восьми годин, якщо це сталося у перерві між сесіями. Якщо Конгрес протягом двадцяти одного дня після одержання останньої письмової заяви або, якщо це сталося у перерві між сесіями, протягом двадцяти одного дня після того, як Конгрес мав зібратися, більшістю у дві третини обох палат вирішить, що Президент неспроможний виконувати свої посадові обов'язки і повноваження, їх має виконувати Віце-президент як діючий Президент. В інших випадках Президент повертає собі посадові повноваження та обов'язки.

РОЗДІЛ 2

2.2.1. Президент є головнокомандувачем збройних сил і флоту України, а також народної міліції окремої області під час її дійсної служби Україні. Він може вимагати від керівників кожного виконавчого відомства їхньої думки на письмі з будь-якого питання стосовно їхніх службових обов'язків; він має право відкладати виконання вироків і звільняти від покарання за злочини проти України, крім випадків імпічменту.

2.2.2. Президент має право, за порадою і згодою Сенату, укладати міждержавні договори за умови, що на це погодиться дві третини присутніх сенаторів; він має обирати і за згодою Сенату призначати послів, інших повноважних представників, консулів, суддів Верховного Суду та інших вищих державних урядовців України, якщо про призначення нема інших постанов у цій Конституції, а їхні посади встановлює закон. Проте Конгрес може видати закон, за яким право призначати на нижчі посади, які він вважає за потрібне, матиме сам Президент або суди, або керівники відомств.

2.2.3. Президент має право призначати на вакантні посади, що постали у перерві між сесіями Сенату, але повноваження, надані ним у таких випадках, чинні лише до закінчення наступної сесії Сенату.

2.2.4. Основними обов'язками очолюваного Президентом уряду є:

- захист цієї Конституції;

- безпека, здоров'я, добробут, високий освітній та культурний рівень громадян України;

- соціально-економічний розвиток країни;

- взаємовигідна співпраця з урядами інших країн в економічній, екологічній, культурній, науково-освітній, медичній, військово-технічній та космічній сферах.

РОЗДІЛ 3

2.3.1. Президент має періодично повідомляти Конгрес про стан Союзу і подавати на розгляд Конгресу заходи, які він вважає за потрібні і доцільні. У надзвичайних випадках він може скликати обидві палати або котрусь палату, а у випадку незгоди між ними щодо часу закінчення сесії він може сам відкласти сесію на час, який уважатиме за слушний. Президент приймає послів та інших повноважних представників; він стежить за сумлінним виконанням законів і визначає обов'язки всіх членів уряду України.

РОЗДІЛ 4

2.4.1. Президент, Віце-президент та всі вищі державні урядовці України усуваються з посади, коли їх буде засуджено за процедурою імпічменту за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини і провини.

Стаття III


РОЗДІЛ 1

3.1.1. Судова влада України належить єдиному Верховному Суду і тим нижчим судам, що згодом установить або створить Конгрес. Судді Верховного Суду, а також нижчих судів, залишаються на своїх посадах, доки поводяться бездоганно, і мають у визначені терміни одержувати за свою службу винагороду, що не повинна зменшуватися протягом цілого часу їх урядування. Кількість суддів Верховного Суду не повинна бути парною, не повинна бути меншою трьох і не повинна перевищувати дев'яти.

РОЗДІЛ 2

3.2.1. Судова влада охоплює за принципом законності і рівності усі справи, що постануть при застосуванні цієї Конституції, законів України і міждержавних договорів, як укладених раніше, так і тих, які Україна укладе в майбутньому, усі справи стосовно послів, інших повноважних представників і консулів, всі справи адміралтейства і морської юрисдикції, всі суперечки, однією із сторін яких є уряд України, усі суперечки між двома чи кількома областями, між областю і громадянами іншої області, між громадянами різних областей і громадянами однієї області у випадках, коли вони заявляють вимоги на землю, надану іншими областями, а також між областю та її громадянами і чужоземними державами, громадянами чи підданими.

3.2.2. В усіх справах стосовно послів, інших повноважних представників і консулів, а також тих, де стороною є котрась область, Верховний Суд є судом першої інстанції. В решті випадків, перелічених вище, Верховний Суд має бути апеляційною інстанцією як у питаннях права, так і за суттю, з додержанням винятків і правил, встановлених Конгресом.

3.2.3. Процеси у випадках усіх злочинів, за винятком імпічменту, провадяться судом присяжних у тій області, де цей злочин скоєно. Коли злочин скоєно поза межами цієї області, розгляд справи має відбуватися у місці чи місцях, визначених Конгресом у спеціальному законі.

3.2.4. В усіх кримінальних справах обвинувачений повинен мати право на швидкий і відкритий суд безсторонніх присяжних з області чи округу, де скоєно злочин, і то ці округи Конгрес має визначати законом наперед. Обвинуваченого треба повідомляти про зміст і причину обвинувачень, право мати зводини зі свідками позивача, за обов'язковою для усіх процедурою ставити свідків на свою користь і вдаватися до допомоги адвоката для свого захисту.

3.2.5. Судові справи на підставі загального права, якщо розмір вимог перевищує одну мінімальну зарплату, належать суду присяжних, і жодна справа, розглянута судом присяжних, не повинна розглядатися вдруге у будь-якому суді України, інакше як згідно з нормами загального права.

3.2.6. Судова влада України не повинна тлумачитися так, ніби вона поширюється на всі судові справи, законно і належно порушені або проваджені проти котроїсь із областей громадянами іншої області чи громадянами або підданими чужоземної держави.

3.2.7. Не можна встановлювати надмірних застав, накладати надмірних штрафів або вдаватися до жорстоких і незвичайних покарань.

3.2.8. Нікого не можна позбавляти привілею, що надається законом Habeas corpus, крім тих випадків, коли цього вимагає громадська безпека під час повстання або нападу.

3.2.9. Здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів та підтримання публічного обвинувачення в суді виконує прокуратура, яку очолює Генеральний прокурор, котрого призначає та звільняє з посади Президент за поданням Конгресу. Строк повноважень Генерального прокурора становить сім років і не може бути продовжений для тієї самої особи на другий термін; кількість прокурорів в Україні не повинна перевищувати кількості суддів.

3.2.10. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діють незалежні адвокати. Адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. У разі неспроможності обвинуваченої особи найняти собі адвоката, останній надається їй державою. Особа має право відмовитись від послуг адвоката і сама захищати себе в суді.

3.2.11. Перешкоджання правосуддю будь-ким заборонено і прирівнюється до тяжкого злочину.

РОЗДІЛ 3

3.3.1. Державна зрада проти України полягає тільки у спричиненні війни проти неї, приєднанні до ворога, поданні ворогові допомоги і підтримки. Нікого не можна засудити за зраду, доки такий вчинок не засвідчать два свідки або сам обвинувачений не визнає вину на відкритому засіданні суду.

Узурпацією влади в Україні є:

- порушення принципу розділення влади на законодавчу, виконавчу і судову;
- обрання одного і того ж громадянина України Президентом більше, ніж двічі або здійснення ним повноважень більше, ніж вісім років;
- захоплення влади насильницьким шляхом;
- прихід до влади з порушенням цієї Конституції або законів України;
- фальсифікація виборів;
- отримання влади шляхом підкупу або залякування чи шантажу виборців;
- зловживання владними повноваженнями з метою захоплення влади;
- змова вищих державних посадовців або групи осіб що призвела до захоплення влади.

3.3.2. Державна зрада або узурпація влади прирівнюється до тяжкого кримінального злочину.

3.3.3. Конгрес має право визначати покарання за зраду і узурпацію влади, але засудження за зраду і конфіскація майна можливі тільки за життя винуватця і не повинні поширюватися на його родину.

3.3.4. Народ України має право усунути узурпаторів від влади в будь-який спосіб, не заборонений цією Конституцією, і лише з метою захисту цієї Конституції та негайного проведення нових законних виборів задля відновлення конституційного ладу; законодавче обмеження цього розділу заборонене.

Стаття IV


РОЗДІЛ 1

4.1.1. Україна є суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо (через референдуми) і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

4.1.2. Україна є республікою.

4.1.3. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, окрім земель сільськогосподарського призначення, на які право власника відповідні органи отримують на всеукраїнських та місцевих референдумах. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

4.1.4. Кожна область має виказувати довіру і визнавати цивільні акти, записи і документи судочинства іншої області. Конгрес може на підставі загальних законів встановлювати спосіб посвідчення таких актів, записів і документів судочинства та їхню правову чинність.

РОЗДІЛ 2

4.2.1. Громадяни кожної окремої області мають право на всі ті привілеї та імунітети, що й громадяни інших областей.

4.2.2. Особа, обвинувачена у державній зраді, скоєнні тяжкого чи іншого кримінального злочину в котрійсь області, якщо вона втече від правосуддя і буде знайдена в іншій області, повинна на вимогу органів виконавчої влади області, з якого вона втекла, передаватися області, юрисдикції якого вона підлягає за скоєний злочин.

4.2.3. Особу, яку утримують на службі в якійсь області згідно з законами цієї області, коли вона втече до іншої області, не можна на підставі законів чи правил цієї останньої області звільняти від цієї служби, а на вимогу треба передавати стороні, якій вона зобов'язана відбуванням служби.

РОЗДІЛ 3

4.3.1. Конгрес може приймати в Союз нові області, але не може утворювати чи засновувати нові області в межах юрисдикції іншої області; також не можна створювати нову область через злиття двох чи кількох областей або частин окремих областей без згоди на це законодавчих органів відповідних областей, а також без згоди на це Конгресу.

4.3.2. Кожна область має право вийти з цього Союзу якщо за це проголосує три четвертих законодавчого органу цієї області а також схвалять законодавчі органи не менш як половини інших областей і з остаточною згодою на це Конгресу.

4.3.3. Конгрес має право розпоряджатися територією чи іншою власністю України і видавати необхідні правила і приписи щодо цього, і ніщо сказане в цій Конституції не повинно тлумачитися так, щоб заподіяти шкоду домаганням України чи окремих областей.

4.3.4. Україна може вступати в рівноправні союзи або конфедерації якщо за це проголосують дві третини обох палат Конгресу і підтримають не менш як дві третини обласних рад. Для вступу у військові союзи необхідна підтримка двох третин обох палат Конгресу за поданням Президента.

РОЗДІЛ 4

4.4.1. Україна гарантує кожній області цього Союзу республіканську форму правління і має обороняти кожну область від нападу, а на прохання законодавчих чи виконавчих органів (коли законодавчі органи не можна скликати) також і від внутрішніх заворушень.

4.4.2. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

4.4.3. Виконавча влада областей, міст, сіл та селищ належить відповідно губернаторам областей, мерам міст, шерифам сіл та селищ, яких обирають громадяни відповідних територіальних одиниць строком на чотири роки.

4.4.4. Законодавча влада областей належить обласним радам, яких обирають громадяни відповідних областей строком на чотири роки. Для вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України діють сільські, селищні і міські ради, яких обирають громадяни відповідних територіальних одиниць строком на чотири роки. Кількість депутатів в сільських, селищних, міських і обласних радах не повинна перевищувати одного депутата на кожні тридцять тисяч населення відповідної територіальної одиниці, але не повинна бути меншою трьох; кожен депутат може бути відкликаний виборцями відповідної територіальної одиниці або округу, якщо за це проголосує не менш як третина виборців.

4.4.5. Загальна сума податків, що сплачуються громадянами та підприємствами області до центрального бюджету України, не повинна перевищувати 5 відсотків від їх прибутку. Зароблені кошти уряд України витрачає на розвиток інфраструктури, безпеку і благо своїх громадян.

4.4.6. Загальна сума податків, що сплачуються громадянами та підприємствами міст, сіл та селищ до бюджетів відповідних територіальних одиниць, не повинна перевищувати 10 відсотків від їх прибутку. Зароблені кошти відповідні територіальні одиниці витрачають на власний розвиток, освіту, безпеку, здоров'я і благо своїх громадян.

Стаття V


5.1. Конгрес може ухвалювати поправки до цієї Конституції, коли це вважатимуть за потрібне дві третини обох палат. Також за бажанням законодавчих органів двох третин усіх областей він повинен скликати Конвент для ухвалення поправок, які завжди набирають чинності і вважаються частиною цієї Конституції після ратифікації законодавчими органами трьох четвертин усіх областей або конвентами у трьох четвертинах усіх областей. Конгрес має визначати певний спосіб ратифікації, і жодна поправка не повинна порушувати дев'ятий розділ Статті І та третій розділ Статті ІІІ, і жодну область без згоди трьох четвертин обох палат Конгресу не можна позбавити рівного з іншими областями права голосу в Сенаті.

Стаття VI


6.1. Всі борги і зобов'язання, що виникли до ухвалення цієї Конституції, так само чинні для України, якими вони були до цього.

6.2. Ця Конституція і закони України, що будуть ухвалені на її підставі, а також усі міждержавні договори, як укладені раніше, так і ті, що будуть укладені Україною після цього, є найвищим законом краю, і судді всіх областей мають йому підлягати, не зважаючи на будь-які статті в Конституції чи в законах окремих областей, які суперечитимуть цьому.

6.3. Згадані вище сенатори і представники, а також члени законодавчих органів окремих областей, всі урядовці органів виконавчої і судової влади як України, так і окремих областей, зобов'язані присягою підтримувати цю Конституцію; проте, щоб обіймати певну посаду або виконувати громадські обов'язки в Україні не можна вимагати жодного доказу релігійної належності.

Стаття VII


7.1. Для прийняття цієї Конституції достатньо прийняття її народом на всеукраїнському референдумі.

7.2. Для набрання чинності цієї Конституції в областях, які її затверджують, достатньо ратифікації цієї Конституції конвентами або обласними радами двох третин областей.




Олег Петруха
Голова громадської організації
«ВІД КІЛЬКОСТІ - ДО ЯКОСТІ»



Пропозиції стосовно вдосконалення тексту проекту Конституції надсилайте, будь ласка, на електронну адресу Організації.

Група Facebook для громадського обговорення проекту НОВОЇ НАРОДНОЇ КОНСТИТУЦІЇ.



Допомогти проекту НОВОЇ НАРОДНОЇ КОНСТИТУЦІЇ.



Джерела інформації:

1) Конституція України;
2) Конституція США;
3) Конституція США (український переклад);
4) Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 258-260; 696-698;




^Top